Цапир Яків Архипович

Народився Яків Архипович у Битягах (тепер у складі Великих Кринок) у 1905 або 1906 році в селянській родині. Обдарований, талановитий юнак користувався у селі неабияким авторитетом серед молоді. Він був першим секретарем комсомольського осередку в селі. Сам багато писав кореспонденцій, нарисів, замальовок у губернську та центральні газети. Закінчивши місцеву семирічку, Яків Архипович у 1923 році вступає до Кременчуцьких педкурсів, наполегливо вчиться, дописує до молодіжної газети «Червоний юнак».

1926 року поступає на навчання до Кременчуцького педагогічного технікуму. Там був одним з організаторів літературної групи, яка випускала громадсько-літературний та побутовий збірник «Червона зміна». Пізніше він зв’язується з редакціями журналів «Молодняк», «Молодий більшовик».

У 1931 році розпочав навчання в Харківському інституті педпрофосвіти. Після закінчення інституту працює літературним працівником, заступником завідуючого відділом редакції газети «Вісті» в Харкові, а з перенесенням у 1934 році столиці, – в Києві.

На сторінках газети друкуються його статті, нариси, рецензії, переклади поезій братніх літератур позначені зрілістю думки, широтою кругозору, літературною майстерністю.

Не цурався Я. Цапир і поетичного жанру, хоча копітка редакційна робота майже не залишала часу для власних віршів.

У другій половині 30-х років голова ВУЦВК Г.І. Петровський в одному з санаторіїв Криму вручав орден Леніна автору книги «Як гартувалася сталь» Миколі Островському». З Григорієм Івановичем приїхав для висвітлення цієї події в пресі і Яків Архипович Цапир. Він написав нарис «Любов і ненависть», про життя Миколи Островського. Його передрукували республіканські і центральні газети Радянського Союзу. Згодом цей нарис передрукувала і Великокринківська районна газета «Зоря комунізму».

Член спілки письменників України.

Його літературне обдарування розкрилося не повністю, бо завчасно обірвалось життя.

Перед початком війни Я.А. Цапира звинуватили в націоналізмі, а також в тому, що буцімто хтось з його рідні був петлюрівцем. Останні роки свого життя він працював учителем. Розстріляний фашистами 4 травня 1942 року в Бабиному Яру м. Києва.

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

Логін: *

Пароль: *