Вертебний Іван Андрійович

Іван Андрійович Вертебний народився на хуторі Пелехівщина, колишнього Градизького району. Дитинство та юність промайнули в селі. Село любив з дитинства. Обрав собі професію агронома. Після закінчення сільгоспінституту, працював агрономом відділку, потім інструктором райкому партії. Це були роки становлення його як спеціаліста, керівника, організатора. Невдовзі молодого спеціаліста райком партії рекомендує очолити правління колгоспу імені Котовського (с. Землянки). Господарство виявилося хорошим стартовим майданчиком для подальшої праці на посаді голови колективного господарства. За кілька років колгосп імені Котовського став міцним середняком. А ось у сусідньому колгоспі імені Горького справи були гірші. У всіх виробничих одиницях господарювання велося за старими методами – по нарядах на день. Очолити колгосп імені Горького І.А. Вертебному хлібороби довірили влітку 1970 року. Тоді в господарстві не могли похвалитися ні високими урожаями, ні продуктивністю тваринництва. Було видно, що люди чекали від нового керівника чогось певного, конкретного.

Тоді вирішили працювати на перспективу разом. Поступово стало правилом: думати і вирішувати разом, а відповідати за стан справ на дорученій ділянці роботи – особисто. У трудівників колгоспу пробудився інтерес до своєї роботи, в них стало проявлятися бажання передбачати її кінцевий результат. Це зумовило появу нових планів, наполегливої праці над перетворенням їх у життя.

Для подальшого аналізу господарської діяльності І.А. Вертебного слід назвати основні показники, які мав колгосп у 1970 році тоді, коли він очолив це господарство: зібрано урожай зернових культур по 19,1 центнеру, цукрових буряків – 206, картоплі – 47 центнерів з гектара. Надої молока на корову за рік – 2370 кг молока. 

Господарство почало міцніти, зростала продуктивність праці механізаторів, доярок, свинарок. Діяльність перших трьох років відразу показали, що прийшов добрий господар. І люди вже не тікали з колгоспу, а навпаки – поверталися. І.А. Вертебний почав створювати для колгоспників належні умови не лише на виробництві, а й у побуті. Розпочали інтенсивно зводити нові виробничі приміщення, житлові будинки для колгоспників. Повністю замінили товарне стадо корів на високопродуктивну породу, причому поголів’я збільшили вдвічі. Збудували нові і реконструювали старі тваринницькі приміщення. Ферми повністю механізували.

Так сталося, що стаж роботи І.А. Вертебного було перервано на два роки. Його було обрано заступником голови виконкому районної ради народних депутатів, потім – секретарем райкому Компартії України. У цей час І.А. Вертебний тяжко захворів, аби не підступна хвороба, можливо, по іншому б розкрився його талант організатора. Для цього були всі підстави. Та довелося повернутися знову ближче до людей, до землі, де залишив багато прекрасних, але нездійсненних поки що задумів.

І знову нелегкі, але цікаві будні, наповнені клопотами про людей і врожаї.

Наступними роками в господарстві нарощувалося виробництво сільськогосподарської продукції. Зростала продуктивність праці. Комплексні бригади очолили здібні організатори: І.І. Новосел, П.А. Ткаченко. Помічником бригадира тракторної бригади призначено також ініціативного трудівника С.С. Павлика. Зоотехнічну службу очолив кваліфікований спеціаліст І.Я. Шивела. Ці керівники і спеціалісти самостійно господарювали на доручених ділянках.

У боротьбі за корінну перебудову у сільськогосподарському виробництві доводилося І.А. Вертебному, керівникам і спеціалістам колгоспу долати великі труднощі. Бути разом з людьми на найважливіших ділянках роботи і не фіксатором, а організатором – основна риса в діяльності Івана Андрійовича, за що і поважали його в господарстві.

Правління колгоспу дбало про підготовку власних кадрів, спеціалістів. У сільськогосподарському, інженерно-будівельному інститутах, середніх спеціальних закладах навчалися колгоспні стипендіати, які ставали надійною зміною своїх наставників.

За десять років головування Івана Андрійовича Вертебного в колгоспі сталися позитивні зміни. У 1980 році озима пшениця дала на кожному гектарі 32,2 центнера, цукрові буряки – 470, картопля – 122 центнери на гектар. Молока одержано на корову 3286 кілограмів. Валовий дохід і чистий прибуток зросли вдвічі, фонд оплати праці – в два з половиною рази. Працю І.А. Вертебного за цей період відзначено орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Комуністи виявили йому високе довір’я – обрали делегатом ХХVІ з’їзду Компартії України. На той час це була велика честь.

Йшли роки, колгосп імені Горького, очолюваний І.А. Вертебним, став лідером соціалістичного змагання не лише Глобинського району, а й Полтавщини. Як гриби після рясних літніх дощів, у Великих Кринках виростали добротні тваринницькі приміщення, ремонтні майстерні. За кошти колгоспу лише з 1980 року збудовано понад 90 житлових будинків, терапевтичне відділенні лікарні, середня школа, оздоровчий комплекс та багато іншого.

Чи не найбільших досягнень працівники господарства здобули за роки десятої п’ятирічки. Саме за їхніми наслідками господарювання колгосп імені Горького, керований І.А. Вертебним, Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Орденоносний колгосп продовжував нарощувати темпи виробництва, розбудовуватися. Господарство достроково виконало плани і соціалістичні зобов’язання з виробництва і продажу державі сільськогосподарської продукції. Надої на корову за 1986 рік доведені до 4812 кілограмів молока. Багато майстрів машинного доїння подолали п’ятитисячний рубіж по надоях молока на корову.

Багато уваги правління колгоспу приділяло соціальному розвитку Великих Кринок. Іван Андрійович обраний депутатом Верховної Ради СРСР. За наполегливу працю його нагороджено найвищим орденом Радянського Союзу – орденом Леніна. Йому присвоєне почесне звання заслужений працівник сільського господарства України.

І.А. Вертебний – на заслуженому відпочинку, але він завжди готовий прийти на допомогу молодшим колегам. До речі, його колишні учні, котрі розпочинали свою роботу в колгоспі імені Горького О.І. Магда, І.Я. Шивела, П.К. Михайлик, О.А. Бриж та інші стали хорошими головами колгоспів, деякі з них зараз очолюють приватні агрофірми.

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

Логін: *

Пароль: *